Намокло оперення Людина - наче стріла, випущена в туман.Летіти треба довго, можна забути й про те, куди летиш.Найчастіге так і є, але прокидаєшся якось вранці з думкою, що все не має значення, окрім одного - сповнити своє призначення.Ціль теж ховається в тумані, і так майже у всіх, крім одержимих.Намокло оперення, стріла обважніла, ось-ось уткнеться вістрям у землю.І так у кожного. Але хтось все таки прокидається вранці з думкою, що немає нічого важливішого, ніж здійснити всі свої помисли. © Copyright: Галина Пагутяк, 2012.
Другие статьи в литературном дневнике:
|