Больовий порiг мовиУ ставленні до рідної мови - низький больовий поріг. І не лише у мене.Ніщо не завдає стільки болю, як нехтування нею чи загроза її існуванню.Може, у нас це вже закладено в генах.Ніяк не забуду те нещасне дитя, яке віддали до російської школи, щоб забезпечити йому світле столичне майбутнє. Воно ходило за мною і як зачароване слухало мову, яку відібрали у нього рідні батьки.Тепер то вже дорослий чоловік, неважко здогадатись, що в нього ні освіти, ні світлого майбутнього.І таких покалічених дітей сотні тисяч.Зі згвалтованим інтелектом і відсутністю морального імунітету.Рідна мова дає попри можливість розвитку ще й імунітет.У мене теж могли би бути такі батьки і з мене нічого б не вийшло путнього. © Copyright: Галина Пагутяк, 2012.
Другие статьи в литературном дневнике:
|
