Перше.Часом ми надто жорстокі до тих, хто не виконує свої обов"язки як слід.Це означає, що ми граємо за тими ж правилами, що й усі інші, а не захищаємо певні моральні та духовні вартості, як нам здається.Я маю на увазі Яна Щасного Гербурта,магната, що порушив правила гри.
Друге.Я прочитала рецензію на автобіографічний роман Степана Процюка і мені раптом стало легко: таки не годиться влаштовувати бенкет під час чуми, роздавати підсолоджені пігулки, як це робить вся сучасна світова література і, особливо, дитяча. Так можна втратити імунітет.Землетрус і радіоактивна катастрофа в Японії показали, що людство не вміє виживати і захищати себе. Воно приспане солодкими пігулками.Сам роман я теж читала, але ще не встигла виокремити в ньому те, що мені потрібне.Або просто не прийшов час.
