Грузiя

Записи в щоденнику, як листки, що падають з дерева.Впавши - стають чужими одне одному.Тільки так я розумію, що кожен день справді інший, і цим засвідчую своє невміння вибудувати щось цілісне.Вчора згадала свій давній задум - написати про царицю Шушанік за мотивами її життєпису 5 го століття.Мій зв"язок з Грузією все ще існує.Гарно було б туди поїхати ще колись,але вже в іншій якості - пожити як живуть усі люди в цій країні.Спершу написати, а тоді поїхати.
Чим далі ти від дому, тим менше відчуваєш відстань.Ніби потрапляєш у паралельний світ.Хрест, сплетений з лози, приставлений до дерева, ось перше, що виринає в пам"яті, коли згадую Грузію.Я прокидалась перша в Тбілісі, раніше, ніж саме місто.

Другие статьи в литературном дневнике:

• 29.07.2012. Недiльне
• 27.07.2012. Полин
• 25.07.2012. Жива Земля
• 23.07.2012. Марина Мнiшек
• 22.07.2012. Сон за склом
• 14.07.2012. Григiр Тютюнник
• 11.07.2012. Лише влiтку
• 09.07.2012. Добромиль
• 05.07.2012. ***
• 01.07.2012. Грузiя