ПолинНебо затягнуте сірим, парить, але дощу нема. Вчора ходила по траві: роса була якась липка.І боляче жалила кропива на старому єврейському цвинтарі в Щирці.Набрала з собою полину,везла жмут, притуливши до себе, ніби хотіла обгородитись гірким запахом від чогось.Таке відчуття, ніби це триватиме вічно. © Copyright: Галина Пагутяк, 2012.
Другие статьи в литературном дневнике:
|