Григiр ТютюнникПевно,то лише в Україні буває, що совісна й чутлива людина не може жити, ні в селі, ні в місті, хоча саме так і живе, хитаючись як маятник.Згадала незакінчену повість Григора Тютюнника "День мій суботній",наче вступила в теплу річкову воду.Не дивуюсь, що він її не закінчив, бо це не закінчується ніколи в совісної й чутливої людини.Це не можна передати словами.Коли доходиш до розуміння того, що слова безсилі, не хочеться жити взагалі. © Copyright: Галина Пагутяк, 2012.
Другие статьи в литературном дневнике:
|
