Добромиль

Добромиль -3 тисячі населення, промисловість зруйнована вщент, молодь -самі наркомани,Здається, лише цього разу, подивившись згори з ратуші на місто, де моє серце, я зрозуміла, що його очікує.Добромиль на це не заслуговує.Коли я розповідала про Слугу з Добромиля, небо прорвалось і линув короткий дощ, і я відчула присутність цієї істоти.
Кенігсберг уже був зруйнований, і Кант давно спочивав під стіною собору.У цьому спекотному отупінні надто багато смерті.Напевно, жити тут важко, в понурому мовчанні й сезонних ритуалах механічного життя.Воно й відновиться, як відновлюється природа після стихійних катаклізмів: повільно й негармонійно, саме по собі, всупереч бажанню, бо так треба. Місто, яке занепадає,ніколи не може вмерти.

Другие статьи в литературном дневнике:

• 29.07.2012. Недiльне
• 27.07.2012. Полин
• 25.07.2012. Жива Земля
• 23.07.2012. Марина Мнiшек
• 22.07.2012. Сон за склом
• 14.07.2012. Григiр Тютюнник
• 11.07.2012. Лише влiтку
• 09.07.2012. Добромиль
• 05.07.2012. ***
• 01.07.2012. Грузiя