Недiльне

Неділя. Люди йдуть до церкви.Це видно по тому, що в них немає нічого в руках і по цілеспрямованій швидкій ході.З дитинства я була від цього відлучена і так потім не змогла ходити по неділях до церкви, коли це стало можливим.Того тижня треба піти замовити поминальну службу за маму й тата.У мами - день народження, у тата - день смерті.Я вже знаю, як це робиться.Наступної неділі мене не буде у Львові.
Богові треба нагадувати імена. Прізвища йому непотрібні.Я чомусь вірю, що від того, що у церкві помоляться за маму й тата, вони про це знатимуть.Хоч їхні стосунки з Богом завжди були складними.Однак мертвих не питають, чи потребують вони молитви.Знають, що вона не може зашкодити нікому.Вона - наче їжа для душі. І молитва, і пам"ять.

Другие статьи в литературном дневнике:

• 29.07.2012. Недiльне
• 27.07.2012. Полин
• 25.07.2012. Жива Земля
• 23.07.2012. Марина Мнiшек
• 22.07.2012. Сон за склом
• 14.07.2012. Григiр Тютюнник
• 11.07.2012. Лише влiтку
• 09.07.2012. Добромиль
• 05.07.2012. ***
• 01.07.2012. Грузiя