Скафандр i крейдяне коло

Зневага до традиції - це вияв страху перед нею.Під цим кутом стає багато чого зрозумілим.Насамперед, люди традиції позбавлені відчуття меншовартості і більш захищені.Вони ходять по музеях, перечитують великих майстрів, слухають класичну музику.Йому передує або гарне виховання, або самоосвіта.Проте жодної підтримки такі люди не мають.Вони живуть у своїх скафандрах або в крейдяному колі.Варто засумніватись, що світ за колом істинніший, і що треба кудись йти, і вже захист зруйнований.
Мені себе часом шкода, бо я руйную свій захист з вищевказаної причини, і потрапляю в якісь дрібні пастки.Далеко я вже не зайду, мене стримуватиме моральний інстинкт, але я можу перестати копати землю в своєму колі й померти від голоду й спраги, і від неможливості бачити справді людські обличчя.І відсутність страху теж має свої вади: перестаєш співчувати тим, хто боїться.Можливо, настав час вибору, але я ще не здатна його чітко окреслити.

Другие статьи в литературном дневнике:

• 31.08.2012. Борислав постiндустрiальний
• 26.08.2012. Магелланова хмара
• 23.08.2012. Амiтiвiль
• 21.08.2012. Порятунок вiд страху
• 16.08.2012. Мудрiсть
• 14.08.2012. На Маковiя
• 12.08.2012. Касандра
• 10.08.2012. Портрет
• 07.08.2012. Дежавю
• 05.08.2012. Спас
• 02.08.2012. Скафандр i крейдяне коло
• 01.08.2012. Львiв самотнiх сердець