СпасЯ й раніше бувала у селі Спас,де на Замковій горі -благодатне відчуття спокою і гармонії зі світом, ростуть дикі груші, напідикі яблуні й цвіте материнка.Але тільки подивившись з гори Сторожньої зуміла побачити усю красу цього місця і Дністер, і Бескиди.Нічого ворожого,самі лиш м"які обриси.І натовп людей, що прийщов на закладини пам"ятника королю Леву - такий самий приязний, розніжений під серпневим сонцем.Мене знову тягне туди і я вже прораховую, як би вирватись найближчим часом і поблукати по цих горах.Так мало часу, він так нестримно біжить, на ходу перегортаючи маловартісні сторінки. © Copyright: Галина Пагутяк, 2012.
Другие статьи в литературном дневнике:
|
