Молоко

Галина Пагутяк: литературный дневник

Мені приснився сон, ніби я стою в черзі за молоком з літровою банкою,довго і терпляче.Підходить вихователька з дітьми-сиротами, геть обдертими.Я їй кажу, що стою тут від 10 години ранку.Врешті я виходжу з черги, бо не маю кришки закрити банку, і можу розхлюпати молоко. Прокинулась і згадала 1990 рік, коли ми з Ладусею мешкали у Львові. Як я не могла купити молока дитині, бо всюди стояли величезні черги.Одного разу я встала о 6-ій ранку й пішла на Галицький ринок.Було ще темно і холодно.Але й там не продавали молока жінки.Вони приносили його для постійних клієнтів.Якось я стояла у довжелезній черзі в магазині.Там стояла також жінка з неадекватним хлопчиком років восьми, який підходив і бив людей.Вдарив він і мене. Але всі мовчали.
Молоко я перестала купувати, коли Ладуся вчилася вже у школі.Коли знайшла у пляшці шматок скла.
Надто далека відстань від мого дитинства, коли я стояла з горнятком під стайнею і цьоця Кася наливала мені тепле спінене молоко просто з відра, а часом доїла в горнятко. Я випивала його відразу.



Другие статьи в литературном дневнике: