***

Учора читала розмірковування Канта про внутрішній суд - так він називає сумління.І про -суд зовнішній -закони суспільства.І про те, що вони повинні не конфліктувати між собою.Власне, звідси крок до прав людини.І я можу нарешті зрозуміти, чому мене не приваблюють окультні таємниці Кенігсберга як письменницю, бо вони є лише суто зовнішнім декором, і краще поставити своїх героїв в умови законності й беззаконня, аніж бавитися всілякою чортівнею.Етичні студії Канта - задля цього він зруйнував усю філософську методологію.Цікаво, кого б із письменників обрав Мамардашвілі, щоб пояснити етику Канта?

Другие статьи в литературном дневнике:

• 31.08.2009. ***
• 30.08.2009. ***
• 29.08.2009. ***
• 27.08.2009. ***
• 26.08.2009. ***
• 25.08.2009. ***
• 23.08.2009. ***
• 22.08.2009. ***
• 21.08.2009. ***
• 20.08.2009. ***
• 19.08.2009. ***
• 18.08.2009. ***
• 17.08.2009. ***
• 16.08.2009. ***
• 15.08.2009. ***
• 13.08.2009. ***
• 11.08.2009. ***
• 10.08.2009. ***
• 09.08.2009. ***
• 08.08.2009. ***
• 05.08.2009. ***
• 03.08.2009. ***
• 02.08.2009. ***
• 01.08.2009. ***