Коли пишеш від руки,ніби зашифровуєш текст від стороннього ока.Коли пишеш від руки, слова, що їх пишуть інші, належать лише тобі.Ніколи не любила дорогих блокнотів, білих глянцевих аркушів, а щось просте, в клітинку, щоб рядки не заповзали куди не слід.Писання від руки це акт смирення, справжня праця, важка і не вдячна, бо доводиться потім розшифровувати записи, псувати очі.Та й коли пишеш про 19 століття, чи середину 20, не пасує комп"ютер як знаряддя праці.
Дякувати Богу, ніхто мене не підганяє, не стоїть над душею, тому можна не писати по кілька днів.Насильство над собою, експлуатація себе ради того, щоб потішити себе тиражем, мені вдалось цього уникнути.Коли поспішаєш, виходить одне.Коли не поспішаєш - зовсім інше.Я викладаю про Кенігсберг усе, що знаю, в щоденнику, в розмовах, аби тільки воно не потрапило до роману, як напівфабрикат на стіл.Я скидаю інформацію в кошик, ледь відчувши її запах і смак.Ніколи не можна йти однією й тією ж дорогою.Інтуїція має бути сильнішою за розум, уява -шляхетнішою, ніж знання.
