***Мабуть, легше писати стилізацію під ХІХ століття, аніж писати від себе, але я обрала другий шлях.Мене не дуже обходять історичні деталі.Важливий хід думок людей з минулого, а ще більше зерна майбутнього в їхній свідомості.Не варто вірити літературі того часу, вона надто критично ставилась до дійсності, їй часто бракувало понадчасової мудрості.Найцікавіші думки були в головах людей,але як тільки вони починати викладати їх на папір, усе підганялось під загальну опінію.Вловити ті справжні думки можна не в листах, не в щоденниках, а в атмосфері, в якій вони витали.У моєму випадку їх можна відшукати в текстах Гофмана.Ці думки дикі й вільні, й дуже природні.Вони породжуються бажанням бути щасливим і відшукати спокій.Треба знати, в чому полягає щастя кожного з моїх персонажів, аби відчути дух Кенігсберга. © Copyright: Галина Пагутяк, 2010.
Другие статьи в литературном дневнике:
|
