***

Із усіх безмежних можливостей, що дані природою, ми змогли розвинути в собі лише безмежне терпіння і зробити його найвищою цнотою. Терпіти біль,розлуку,вбогість, приниження допомагає надія, що колись це буде оцінено Найвищим судом.Але Найвищий суд - це ми, і ми, звісно, не забаримось видати собі наприкінці нагороду: інше життя, в якому буде трохи менше терпіння.Натомість гріхи чи якісь переступи мають більше варіантів покарання: забути, перетворити їх на чесноти, покаятись. Зло - множинне, і тому, здається, що його більше.Терпіння - це вада, що заважає змінити світ.Єдина чеснота, на чому ще наполягав Кант, це усвідомленя усього, що ми зробили, робимо, чи будемо робити.А також те, що роблять інші. І уява тут один з наймогутніших інструментів, що відкриває шлях до співпереживання та співчуття.А відтак змінює світ.

Другие статьи в литературном дневнике:

• 30.01.2010. ***
• 28.01.2010. ***
• 27.01.2010. ***
• 26.01.2010. ***
• 24.01.2010. ***
• 23.01.2010. ***
• 22.01.2010. ***
• 20.01.2010. ***
• 19.01.2010. ***
• 17.01.2010. ***
• 16.01.2010. ***
• 14.01.2010. ***
• 12.01.2010. ***
• 11.01.2010. ***
• 10.01.2010. ***
• 09.01.2010. ***
• 07.01.2010. ***
• 06.01.2010. ***
• 05.01.2010. ***
• 04.01.2010. ***
• 03.01.2010. ***
• 01.01.2010. ***