Куди проситься душа

Все ближче той час, коли я віч-на-віч зустрінуся з Близьким Сходом, про що навіть не могла мріяти ще рік тому.Колись у дитинстві зачитувалась історією мандрів Василя Григоровича- Барського.Де зараз ота книжка, не уявляю.Я побачу пустелю і море посеред землі.Не знаю, куди сягає моє коріння, але Схід завжди мене зачаровував, несамовито притягував до себе.Можливо, це тому, що я не люблю швидких змін, суєтності, надмірної цивілізованості, дріб"язковості. Те, що має значення на Заході, не має значення на Сході.
Кілька років тому мені приснився сон і вранці я написала "Розповіді прочанина", дуже дорогу для мене річ, алегорію свого життя.
Бездумні подорожі не для мене, як і гламурний туризм.Кожна моя мандрівка, навіть одноденна , дарує мені стільки думок, вражень, емоцій, скільки комусь не принесе навіть навколосвітня подорож.Мені нема потреби описувати ці мандри, вони так швидко входять в мою кров, що їх уже не відділити від себе.Усього треба в міру, це правда.Бо забагато подорожей це вже схоже на втечу.Їхати треба туди, куди проситься твоя душа. Тоді доля ласкаво дає тобі шанс здійснити мандрівку.

Другие статьи в литературном дневнике:

• 31.01.2012. Зимно
• 30.01.2012. Затишшя
• 29.01.2012. Дiти не вдома
• 28.01.2012. Свiт марнотратства
• 27.01.2012. Холоднi днi життя
• 26.01.2012. ***
• 25.01.2012. Самоствердження
• 24.01.2012. Вiдсутнiсть неба
• 23.01.2012. Дракон
• 22.01.2012. ***
• 21.01.2012. Мiж Плезантвiлем i Содомом
• 20.01.2012. Свобода i безсмертя
• 19.01.2012. Проклятi музиканти
• 18.01.2012. Кайзервальд
• 17.01.2012. Внутрiшня незалежнiсть
• 16.01.2012. Куди проситься душа
• 15.01.2012. Повсякденнiсть
• 14.01.2012. Дитина книги
• 05.01.2012. Калiцтво
• 01.01.2012. ***