Світ давно міг би бути кращим, якби передові технології не приховувались від людства.Ліки, що допомагають, альтернативні джерела енергії, речі, які можуть служити кільком поколінням.Схожу ситуацію описав Кліфорд Саймак в романі "Кільце довкола Сонця".Культ марнотратства підтримується прихильниками застою - нафтовими магнатами, фінансистами, питання в тому, скільки це все ще триватиме, перш ніж станеться вибух.
Структури гріха, поняття з соціальної доктрини церкви, панують всюди: найперше в економіці та політиці.Але й культура принижена ними як ніколи: культ марнотратства висмоктує й випльовує з неї все, що було присутнє протягом століть: одухотвореність, красу, гармонію, апелювання до кращих людських якостей.Аморалізм має легіон прихильників з гаслами свободи та толерантності.Насправді ж ці свобода і толерантність проплачені.
Якщо культура раніше розвивалась завдяки 10 відсоткам творців і мислячих людей, то тепер у ній напевно залишився один відсоток.
Вільям Блейк наводить як прислів"я Пекла вислів: " Дорога надмірностей веде до палацу мудрості".Але їх трактують нині як заохочення й спонукання, хоч Пекло завжди залишається пеклом.
