Внутрiшня незалежнiсть

Конфлікт поколінь в літературі, які разюче відрізняються одне від одного, я зараз спостерігаю як брутальний фарс.І рада б відвернути очі, не дивитися, але є в цьому щось повчальне.Агресія молодшого покоління і неспротив старшого.Я не вірю, що станеться якийсь поворот до традиції, загальнолюдських цінностей, як це бувало раніше.Світ надто деморалізований і не реагує на жодні застереження.Спершу треба змінити ставлення до світу, а тоді вимушена буде змінитись й література, яка нині нав"язує суспільству потреби, а потрібно навпаки, щоб суспільство вимагало від неї принаймні одного - називати речі їхніми іменами.Правда, воно ще не дозріло до цього, але колись це трапиться, коли похитнуться самі основи людського існування.
Іноді в мене таке враження, що людство ступило на інший щабель розвитку, який передбачає внутрішню незалежність кожної особистості. Доки ми не позбудемося тотального зомбування у всіх сферах буття, доти триватиме хаос.А позбутися можна лише поодинці чи невеликими братствами по духу.

Другие статьи в литературном дневнике:

• 31.01.2012. Зимно
• 30.01.2012. Затишшя
• 29.01.2012. Дiти не вдома
• 28.01.2012. Свiт марнотратства
• 27.01.2012. Холоднi днi життя
• 26.01.2012. ***
• 25.01.2012. Самоствердження
• 24.01.2012. Вiдсутнiсть неба
• 23.01.2012. Дракон
• 22.01.2012. ***
• 21.01.2012. Мiж Плезантвiлем i Содомом
• 20.01.2012. Свобода i безсмертя
• 19.01.2012. Проклятi музиканти
• 18.01.2012. Кайзервальд
• 17.01.2012. Внутрiшня незалежнiсть
• 16.01.2012. Куди проситься душа
• 15.01.2012. Повсякденнiсть
• 14.01.2012. Дитина книги
• 05.01.2012. Калiцтво
• 01.01.2012. ***