Якби я мала змогу, то оселилася б у Старому місті в Єрусалимі, й нічого б більше не хотіла.Може так воно й буде в іншому житті, оскільки я цього дуже хочу.Бачу там себе, і всі інші подорожі не мають сенсу.Хіба що Кенігсберг - поранене місто, яке кричить від болю.Вони мене обрали, вони мене прийняли, й увійшли в мою систему координат.
А тим часом я дедалі глибше поринаю у світ Яна Щасного, долю якого повторюю, бо нікому вже не вірю, окрім себе.Є й інші знаки, що вказують на зміни.Вони мене лякають, як лякають симптоми одужання хворого, що знає про невиліковність своєї хвороби.
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.
