Стрий

Вчора спостерігала, щойно виїхали за Львів,як туман почав заливати усі кутки, яри і балки.Жалібне скавчання собаки десь біля мотелю, замучені першокурсники коледжу, яким зустріч зі мною була потрібна так, як мені.Однокурсниця, яку я не впізнала, і яка все плутала, майже порожні вулиці.Кілька людей в книгарні, зі стелі якої звисали жіночі сумки.Я довго розповідала про Кенігсберг, аж він матеріалізувався переді мною.Здавалось, ніби я вийду зараз і побачу форт з червоної цегли, скріпленої яйцями.Одна жінка сказала, що вихід існує - треба залишатись собою.Але я більше не хочу залишатись собою.Я хочу бути сильною, щоб давати силу слабким.Я була такою самою розгубленою, як і ті, хто прийшов мене послухати.
Водії з хижо-зніченим оскалом,сховані в напівтемряві кабіни, автобуси, де я болядась заснути, щоб не проспати свою зупинку...

Другие статьи в литературном дневнике:

• 29.10.2012. Подорож i прагнення померти
• 26.10.2012. Стрий
• 25.10.2012. ***
• 24.10.2012. Зруйнування храму
• 22.10.2012. Есе про Гербурта
• 20.10.2012. Останнi вiдвiдини Добромиля
• 18.10.2012. Пiсня
• 15.10.2012. Хома Брут
• 13.10.2012. Калейдоскоп
• 11.10.2012. Життя з принципами
• 08.10.2012. Звуки осенi
• 01.10.2012. Мистецтво життя