*** Роман Канта із зоряним небом почався ще в дитинстві, коли мати вперше звернула його увагу на зорі.Дитячі враження - це та матерія, з якої кожен будує собі Всесвіт.Любов до зоряного неба допомогла Кантові вибудувати не лише власну космогонію, а й систему пізнання світу.Дійсно per aspera ad astra.Цілих 60 років.Нікому невідомий, бідний, тридцятилітній Кант після кількарічного перебування в пустелі, тобто в провінції домашнім вчителем,повертається до Кенігсберга, до Альбертини, і перші його роботи проходять під знаком Ньютона.Закон гравітації замість Бога.І жодного тобі страху, коли він не знаходить Бога в глибинах Всесвіту.Бо все ж таки Бог десь існує. І він знаходить його врешті-решт, у моральному інстинкті. © Copyright: Галина Пагутяк, 2009.
Другие статьи в литературном дневнике:
|
