***

Щойно подумала, що пережити смерть близької людини допомагає усвідомлення зв"язку цієї смерті зі Всесвітом, бо насправді ніхто не помирає самотнім, це лише нам здається, бо живі інтуїтивно відгороджують себе від вмираючих, щоб їх не затягнуло у вир смерті.Але я мала на увазі зовсім не табу, а нерозгадану таємницю, ту містерію, велич якої не здатні передати навіть ритуали.Яким чином реагує на смерть Всесвіт? що з ним відбувається, чого не може бачити ніхто? Образ зірки, що гасне, розірвана завіса, затьмарене сонце - що за ними приховано врешті? Боюсь, що навіть після смерті ми цього не довідаємось.
Сон свідомості, який триває вічно, - можливо, це і є смерть?

Другие статьи в литературном дневнике:

• 26.11.2009. ***
• 25.11.2009. ***
• 23.11.2009. ***
• 22.11.2009. ***
• 21.11.2009. ***
• 19.11.2009. ***
• 18.11.2009. ***
• 17.11.2009. ***
• 16.11.2009. ***
• 15.11.2009. ***
• 14.11.2009. ***
• 13.11.2009. ***
• 12.11.2009. ***
• 11.11.2009. ***
• 10.11.2009. ***
• 09.11.2009. ***
• 08.11.2009. ***
• 07.11.2009. ***
• 06.11.2009. ***
• 05.11.2009. ***
• 04.11.2009. ***
• 03.11.2009. ***