***Учора з роману Гете довідалася купу подробиць про "живі" картини.Виявляється, вони іноді перетворювалися на танець, супроводжувались музикою.Треба буде знову повернутись до мови жестів і театру.Герман любить театр, але лише на сцені. Перетікання театру в побут мусить його бентежити.ВІн буде дедалі глибше поринати у свій сон, як єдину, варту уваги, реальність, розуміючи, що з лабіринту снів його може вивести лише щось особливе.Знайти це особливе - означає не лише врятувати Германа, а й сам роман. © Copyright: Галина Пагутяк, 2009.
Другие статьи в литературном дневнике:
|