Батарейки пекла

Галина Пагутяк: литературный дневник

Мені приснились два чорні камені, схожі на вугілля, які називались батарейки пекла.Нічого пекельного у сні не було. Я виміняла ці камені на інші, напівкоштовні.А може тільки збиралась виміняти.У цей момент мене турбувало, як я повернусь додому.Це було реально, але втомливо.Чим є цей сон, як не прихованим бажанням позбутись майбутніх страждань, усієї тієї чорноти, що назбиралася за останній час, яку я ввібрала з інтернетівських новин, з життя за вікном.Воно все так обтяжує серце.
Відколи помінли час на зимовий,хребці існування змістились.Дні стали довші й з"явилось багато порожнечі, яку треба заповнювати, і є чим заповнити, однак немає сили.Це як наливати воду в бездонну бочку.



Другие статьи в литературном дневнике: