СентиментиРодинні портрети Бандрівських так і стояли,притулені до стіни, як і два роки тому.Я вийняла їх з рам і віднесла додому.Дякувати Богу, вдалось врятувати.Не знаю, коли обізветься Христя Бандрівська, яка просила це зробити, але в мене світлини,що їм майже сто років не пропадуть.Більше з родини ніхто не зацікавлений їх мати.Навіть якби я привезла до Борислава.Запхнули би десь за шафу.Я з цим надто часто зустрічаюся, щоб думати по-іншому. © Copyright: Галина Пагутяк, 2012.
Другие статьи в литературном дневнике:
|