Голос кровi у переддень зими

Приїхати бодай раз на місяць, щоб відчути голос крові.Він не слабшає завдяки спогадам дитинства і тихої ночі будить: "Галю!".А я потім думаю, що він мені хоче сказати, довго не можу заснути.Я йшла селом і вгадувала, де чия хата, і за мною йшди тіні людей, яких уже давно немає, а коли я нарешті дійшла до нашої хати, то не впізнала її, бо стояла вона серед безлистих дерев, нічим не захищена, і навіть колір у неї змінився - вона ж була раніше жовта!Так, але вже багато років темно-вишнева.Я просто вийшла з іншого часу.
Кров - це ще не все.Якби кров була для мене усім, я б назавжди залишилась у пастці часу, у вистеленому пір"ям і травинками гніздечку, яке нікому не заважає, а тому нікому не потрібне.
Останнім часом я занепокоєна планами, які просто існують в моїй голові: зробити те, поїхати кудись.Але щось мене стримує: я здогадуюсь, що вони є лише провокацією, а не тим, чого я потребую.Тихого зимового сну, зітканого з моїх слів.

Другие статьи в литературном дневнике:

• 29.11.2012. Оптимiзм
• 26.11.2012. Нерухомий свiт
• 24.11.2012. Голод
• 23.11.2012. Сучаснiсть
• 21.11.2012. Сага безвинних
• 20.11.2012. Кабала
• 18.11.2012. ***
• 15.11.2012. Голос кровi у переддень зими
• 14.11.2012. Сентименти
• 09.11.2012. Похресниця
• 08.11.2012. Мантри i принципи
• 06.11.2012. Бульдозер iснування
• 04.11.2012. Батарейки пекла
• 03.11.2012. Прозоре життя
• 01.11.2012. Есхатологiчне