Нерухомий свiт

Це в мене нульовий час - кінець осені, початок зими.Ніби його і нема на календарі.Я живу за ним.Це означає майже повну відсутність спілкування,нікуди не виходити, обмежувати себе, де це можливо.В моїх паперах - звичайних і електронних повний безлад.Важко рухатись у середовищі без руху.Вночі приснився текст книги, яку я могла б написати - про котів та їхнього господаря.Дуже легковажний. І хто це мене так спокушає, відтягує від 17 століття? Моя дорога депресія.Не знаю, чи хтось потрафить жити так, як я -в добровільному вигнанні.Коли воно закінчується, важко адаптуватись.Навіть якби я хотіла щось змінити, мені забракне вміння.
Ми пишемо власною кров"ю.

Другие статьи в литературном дневнике:

• 29.11.2012. Оптимiзм
• 26.11.2012. Нерухомий свiт
• 24.11.2012. Голод
• 23.11.2012. Сучаснiсть
• 21.11.2012. Сага безвинних
• 20.11.2012. Кабала
• 18.11.2012. ***
• 15.11.2012. Голос кровi у переддень зими
• 14.11.2012. Сентименти
• 09.11.2012. Похресниця
• 08.11.2012. Мантри i принципи
• 06.11.2012. Бульдозер iснування
• 04.11.2012. Батарейки пекла
• 03.11.2012. Прозоре життя
• 01.11.2012. Есхатологiчне