БiльгамесЧому мене все життя так вабить Шумер, а не, наприклад, Єгипет чи Індія? На це варто пошукати відповідь. Мої роздуми над історією - це постійне додавання клаптиків, які врешті змінюють бачення того чи іншого явища. Сам текст Епосу про Гільгамеша мене не вразив так, як його сюжет.Натомість я була глибоко пройнята простими словами найдавніших гімнів чорноголових, бо шумерами їх назвали завойовники.Тепер я зрозуміла, що написана сумішшю двох мов поема, яке має глибоке коріння,затьмарює сприйняття цієї надзвичайно глибокої історії про безсмертя. Більгамес пірнає на дно морське, знаходить траву, але засинає на березі.Його розум спить.Тоді змія викрадає траву і він залишається ні з чим.Повертається в Урук, який, можливо, вже захоплений ворогами. Розчарований і спустошений.Народ радіє цій порожній оболонці.Історія колонізації чи передчуття історії колонізації? © Copyright: Галина Пагутяк, 2012.
Другие статьи в литературном дневнике:
|
