***

Колись у "Жорстокості існування" я навела найбільш вражаючі факти несправедливості й ницості. Скільки б я зараз могла б додати ще, бо системне деградування суспільства розв"язує руки насильству, а, отже, викликає бажання захисту.Однак, якщо раніше просили захисту у влади, то тепер захищають гроші.Але грошей на всіх не вистачає, тому вони знецінюються,метал стає папером, а папір - цифрами на моніторі.Далі, напевно, настане крах і ми повернемось до натурального обміну.
Зупинити цей процес неможливо.Почнуться війни, екологічні катастрофи стануть ще масштабнішими.Занепад культури в цьому випадку цілком логічний: еротоманія, культ насильства, примітив - усе це вже пройшло етап нав"язування, тепер воно витіснило все, що має найменший натяк на пошуки істини.
У вогні війни й ненависті згорять всі невидані рукописи й забуті книги, а одержимі загинуть під уламками Лувру.

Другие статьи в литературном дневнике:

• 29.02.2012. День-привид
• 28.02.2012. Борхес
• 27.02.2012. Вiчнiсть
• 22.02.2012. Криза вiри
• 21.02.2012. Ополонка
• 20.02.2012. Життя пiсля смертi
• 19.02.2012. Мiсто
• 18.02.2012. ***
• 17.02.2012. Архiтектура пам ятi
• 16.02.2012. Воскресiння мови
• 15.02.2012. Брама для Месii
• 04.02.2012. Перед мандрiвкою
• 03.02.2012. Гiднiсть
• 02.02.2012. ***
• 01.02.2012. Суки!