Воскресiння мови

Галина Пагутяк: литературный дневник

Дивно чути, їдучи в автобусі чи супермодерному єрусалимському трамваї мову Біблії, куди вкраплені нові слова "фейсбук", "інтернет".Мова м"яка, ледь шелестить.Мертва мова воскресла - рідкісний випадок.Ніхто не наважиться тепер засмітити її, образити, принизити, засумніватись в її досконалості, як це робили й продовжують робити з моєю рідною мовою.За теперішніх обставин вона поволі вмиратиме, як вмирала мова пруссів, наповнюючись чужомовними словами - байдуже якими, англійськими чи російськими.Таке було й з іншими мовами: краса не врятувала світ.Бо світ не бажав рятувати красу, що зникає.
А потім, можливо, її відновлять зі старих книг, якщо настане така потреба.Хоча невідомо, чи виникне потреба в українській мові на руїнах цивілізації. А поки що мусимо продовжувати їй життя бодай на день, поїти власною кров"ю, захищати від смертоносного подиху космополітизму.
Я бачила печери в рудих скелях поблизу Кумрану.Високо-високо.Невідомо які ще згортки папірусу зберігаються в запечатаних глеках, і якими мовами.Їх розшифрують у будь-якому випадку, але чи буде потреба вдихнути у них подих життя...



Другие статьи в литературном дневнике: