Такі невинні, чисті приходимо ми у цей світ, щоб нас полюбили.Але щоб світ прийняв нас, мусимо підлаштовуватись під нього, чинити всілякі погані речі, вчитися ненавидіти, зневажати тих,хто міг би нас полюбити. Вічна загадка життя.Її уособлює цар Едіп.
Пізніше не вірять у фатум, намагаються зберегти себе такими самими чистими й невинними герої Діккенса тим, що не бажають ставати дорослими.
Зараз на вівтар конформізму кладуть дітей, вбиваючи їхню чистоту в особливо витончений і жорстокий спосіб - розбещенням.Це називають правдою, але хіба може бути правдою те, чого не може збагнути розум без досвіду? Розум, який не здатен замислитись над наслідками, розум безвідповідальний.Тому найкращі квіти виростають на людських смітниках,живлячись самою лише надією.Маленьке свято може на ціле життя наділити їх імунітетом проти зла.
