Безсоння

Старий чоловік знаходить на дорозі клаптик паперу, на якому написано: ...він міняв імена шість чи вісім разів.Він замислюється над тим, що ніколи не змінював свого імені, й людина, яка це зробила кілька разів, напевно змушена весь час ховатись від переслідувань.

Потяг зупиняється на станції.На пероні благальним поглядом дивляться дрібні торговці: купіть щось, панове.Але страх відстати від потяга змушує пасажирів весь час озиратися на свої вагони, бо ніхто не знає,коли рушить потяг.

Після кожного сну прокидаюся: друга година ночі, шоста година ранку.Обличчя, здається, вкрите інеєм.Встаю, йду на кухню, ставлю чайник.Визираю у вікно. По снігу поспішає жінка на першу маршрутку.

Другие статьи в литературном дневнике:

• 27.12.2011. Маленький чудовий свiт
• 21.12.2011. Безсоння
• 20.12.2011. Самозневага
• 19.12.2011. Поезiя
• 17.12.2011. Лiлi Марлен
• 16.12.2011. Порохова вежа
• 15.12.2011. Дверi й вiкна
• 14.12.2011. Жаль
• 12.12.2011. Криза в лiтературi
• 11.12.2011. Механiка
• 10.12.2011. Фаталiзм
• 09.12.2011. Iз життя символiв
• 08.12.2011. Дiти-квiти
• 07.12.2011. Цап i решето
• 06.12.2011. Читач
• 05.12.2011. Добромиль
• 04.12.2011. Схiд
• 03.12.2011. Жорстокiсть iснування
• 02.12.2011. Бунт
• 01.12.2011. Лише Бог зна всiх поiменно