Iз життя символiвЧасом інтуїтивно використовуєш певні символи, а потім виявляється, що вгадала.Критики думають натомість, що це зроблено свідомо.Сковорода правду писав, що існує символічний світ, і час від часу він втручається в реальне життя.Я свідомо ввела в "Слугу з Добромиля" добрих людей ( катарів), а потім несвідомо орден Золотої бджоли, а це один з символів катаризму, хоч про це дізналася лише вчора.Коли б звести ці та інші символи в одну площину, можна по-новому прочитати цю історію. Колись у романі "Господар" я дала ім"я чоловіку з рогами - Сава, а потім виявилось, що Сава покровитель худоби.І знати цього я не могла.Зараз все простіше, бо є Інтернет.Кожна річ має потаємне ім"я, яке не кожному дано знати.І є знання, що передує досвіду.І є шляхи до цього неісповідимі.На які потрапляєш лише тоді, коли їх не шукаєш, а якщо й шукаєш, то без одержимості.Як шлях до Притулку, наприклад.Тоді це стає чимось більшим для тебе, ніж просто літературою.А Юнга можна почитати згодом. © Copyright: Галина Пагутяк, 2011.
Другие статьи в литературном дневнике:
|
