Нуль

Клени вже облетіли.Нуль градусів надворі.Холодний нуль, таке собі безтемператур"я.Нуль - це холод і темрява.Я рідко згадую ті часи,коли бувала у Львові транзитом, а якщо згадую, то це як нуль: холод і темрява душі.Руїни 90-х років, коли ламався не політичний устрій, а стосунки між людьми.Моє приватне і творче життя теж почало опускатись в бік мінуса, і це викликало в мене дуже багато емоцій.
Надто багато емоцій - це мінус, бо вони вимагають душевного ексгібіціонізму, й помалу висушують серце.Може, тому й радять за мертвими не надто довго плакати, щоб не перетворитись на випалену пустелю, над якою безжально сяє сонце,схоже на нуль.
Врешті я позбулась усіх нулів, знайшовши собі стіни, позбувшись надміру емоцій. І коли я чую про чиюсь смерть, то думаю: "Що ж, вмирати це природньо." Бо крім холодного і темного нуля існує ще безкінечність.

Другие статьи в литературном дневнике:

• 30.11.2011. Проводи осенi
• 29.11.2011. ***
• 28.11.2011. Демони
• 27.11.2011. Безсмертя
• 26.11.2011. Бароко
• 25.11.2011. ***
• 24.11.2011. Культура
• 23.11.2011. Люди без дна
• 22.11.2011. Блазнi та юродивi
• 21.11.2011. Гладiатори дискусiй
• 20.11.2011. Львiвськi контрасти
• 18.11.2011. Декларацiя незалежностi
• 17.11.2011. Париж
• 16.11.2011. Consolament
• 15.11.2011. Механiчна музика
• 14.11.2011. Архiвацiя
• 13.11.2011. Снiг як метафора
• 12.11.2011. Пiсок
• 11.11.2011. Постмодернiзм забороня...
• 10.11.2011. ***
• 09.11.2011. Три шiстки
• 08.11.2011. Час зупинився
• 06.11.2011. Одне яблуко
• 05.11.2011. Та мне життя ключiв
• 04.11.2011. Нуль
• 03.11.2011. ***