Париж

Галина Пагутяк: литературный дневник

На початку 90-х, коли ми нарешті могли потримати долари в руках, мій знайомий розповідав про екскурсію в Париж.Як вони мешкали в готелі у передмісті й наші жінки, яким було уже добре за тридцять, і не такі вже й бідні, якщо могли оплатити тур, зненацька кинулись в шалену розпусту і, як підозрював він,не безплатно з іноземними туристами.Він теж приїхав туди з коханкою і святим його не назвеш.Але він був шокований і я теж, почувши прізвища своїх знайомих.Ясна річ, цей чоловік промовчав.
То був початок кінця.Ми зараз вже майже на дні.На ці долари жіночки накупили подарунків своїм дітям і чоловікам.І хоч зараз так уже не роблять, принаймні, грубо й прямо, бо власником доларів може стати кожен, купивши їж у банку,торгівля собою стала єдиним способом жити краще.Слід очікувати, що від нашестя варварів цивілізована Європа впаде,оскільки звикне до них, а згодом прийме їхні правила.Будь-яка цивілізованість штучна, і природність завжди краща.Та природність, яка керується моральним інстинктом, освіченим серцем.Справжнього Парижу, мабуть, вже й не існує, як і справжньої Венеції.



Другие статьи в литературном дневнике: