Одне яблуко

Немає у мене ні кумирів, ні ідолів, ні вдаваних, ні справжніх, тому й з подивом поглядаю на літературних фанатів, бо завтра вони оберуть собі нову жертву. Невже їм не буде соромно? Чи це не вважається за зраду? Плинність, змінність, яку автоматично фіксує час, атрибут Всесвіту і Позавсесвіту.Чому б цього не мало відбуватися з свідомістю? Точка опори тільки в ній самій, у кожній свідомості своя.
Коло аличі росте тоненька яблунька, її гіллячко майже доторкається балкона.Сильний вітер розгойдує єдине яблуко і не може зірвати.І дістати його не можна.Велике жовтувато-червоне яблуко.Скільки воно ще протримається? Хвилину, день, три? Це залежить від сили вітру й часу, а не від мого бажання.Одне-єдине яблуко, а в селі, мабуть, яблука вже вкрили землю, бо вітри там сильніші.І нема кому їх позбирати, так і лежатимуть ціду зиму, поки я залишатимусь у місті.

Другие статьи в литературном дневнике:

• 30.11.2011. Проводи осенi
• 29.11.2011. ***
• 28.11.2011. Демони
• 27.11.2011. Безсмертя
• 26.11.2011. Бароко
• 25.11.2011. ***
• 24.11.2011. Культура
• 23.11.2011. Люди без дна
• 22.11.2011. Блазнi та юродивi
• 21.11.2011. Гладiатори дискусiй
• 20.11.2011. Львiвськi контрасти
• 18.11.2011. Декларацiя незалежностi
• 17.11.2011. Париж
• 16.11.2011. Consolament
• 15.11.2011. Механiчна музика
• 14.11.2011. Архiвацiя
• 13.11.2011. Снiг як метафора
• 12.11.2011. Пiсок
• 11.11.2011. Постмодернiзм забороня...
• 10.11.2011. ***
• 09.11.2011. Три шiстки
• 08.11.2011. Час зупинився
• 06.11.2011. Одне яблуко
• 05.11.2011. Та мне життя ключiв
• 04.11.2011. Нуль
• 03.11.2011. ***