Час зупинився

Галина Пагутяк: литературный дневник

Дні відділені один від одного щільною стіною, бо в кожного дня свої враження. Учора пила каву в провінційному кафе Імпресія.На стелі дзеркала, а на стіні гуцульсько-карпатський кіч.І то ледве знайшла місце, де не тхне поганим пивом і де не сидять за столиками пошарпані життям, підпилі чоловіки. То не Львів, що потрохи перетворюється на гламурне туристське місто.Тут на людину, вдягнену по-дорожньоиу, дивляться з підозрою, як на цигана.Місто сковане провінційним дрес-кодом. На вокзалі ходила худа як скіпка жіночка, якій було дуже холодно.Здається, наркоманка.Вона відчувада холод і спрагу.
У мене в сумці була жменя солі, перемішаної з землею, яку я взяла на напівзруйнованому сільзаводі, де досі варять сіль як і 700 років тому, тільки дерев"яні панви замінені на залізні.Спершу це була грудка, але розсипалась.
Колись сіль була перемішана з кров"ю, а нині нею посипають дороги, щоб не було слизько.



Другие статьи в литературном дневнике: