Львiвськi контрасти

Галина Пагутяк: литературный дневник

Два дні прогулянок по Львову.Лише раз визирнуло сонце, коли ми були на Святоюрській горі, таке вже зимове - біле.Субота.Біля палацу Потоцьких чекало своєї черги весілля.Заграли на сходах музиканти шось західноєвропейське і замерзла юрба посунула всередину.Так кумедно й недоречно виглядали сільські люди з короваєм на тлі розкішного палацу й так не пасувала до них панська музика.Навряд чи вони це усвідомлювали, бо люди зазвичай не дивляться на себе збоку.
І ще оті пластикові вікна на площі Ринок.І сіра буда на терасі будинку з єдинорогом в стилі арт-деко, оббита вагонкою. Колись цю терасу збудували, щоб пити надвечір"ям на ній чай і милуватись вдом на Замкову гору, а нині там "курник".
Так само недоречно чути російську мову на старих львівських вудицях.На Вірменській знімали не то кліп не то рекламу заїжджі кіношники. Голий до пояса хлопець виходив на балкон і кидав звідти троянду наче пляшку з-під пива,Лице його з кожним дублем виглядало все похмурішим. Сподіваюсь, він не захворіє.
А поруч - емальована табличка з написом "До неба 12 м".



Другие статьи в литературном дневнике: