Чи стануть люди кращими, якщо більше читатимуть -звісно, ні.Усе залежить від того, що вони читатимуть, від їхнього особистого вибору. Книжки, на яких виростало моє покоління; "Степовий вовк", "Гра в бісер", "Сучасна латиноамериканська повість" з "Гонитвою" Кортасара, "Американська новела".Ще Кобо Абе і Курт Воннегут.З українських - Леонід Кисельов, Григір Тютюнник,Валерій Шевчук.Невеличка бібліотека, яку кожен доповнював на свій смак.
Уже так більше не буде.Замість фундаменту - пісок, який сповзає в порожнечу.Але ці книги все ще можна знайти біля пам"ятника Федорову, навпроти Порохової вежі.Старі пожовклі видання, які просяться до рук. Ноги самі ведуть туди, де на картонних коробках лежать книги, серед яких є ті, за які ми колись ладні були продати душу.Там можна зустріти Віктора Неборака, Василя Габора і Юрка Винничука, та інших.В основному ми дивимось на двійників книжок, які у нас є вдома.Раніше я щочетверга ходила на роботу на Короленка й по дорозі заходила до букіністів.Відчуття, що тобі треба порятувати якусь книжку, щоб вона не потрапила в пункт прийому макулатури, чи комусь зараз таке спаде на думку? Теперішні часи добрі тим, що не треба вдавати з себе культурну й освічену людину, якщо, звісно, цього не вимагає кар"єра.Будь профаном, будь хамом - але будь собою.Ні, ці часи недобрі. Це - лихі часи.І не можна читати будь- що.Не можна, щоб тебе примушували щось читати і ставати таким як усі.Чим більше нас закликають бути самими собою, тим більше ми стаємо такими, як усі.
